Прямую обідати і я. По дорозі розкланююся з кількома земляками. Хто я для них — просто односельчанин, невдаха, чи їм взагалі байдуже, хто я? Доплентуюся додому, мама ставить на стіл смачний пахучий борщ, батько пляшку пива, яку купив, напевне, у своєї куми Поліни в пристанційному буфеті. Ми випиваємо по склянці пива, з'їдаємо по тарілці борщу, по тарілці смаженої картоплі, запиваємо — я кисляком, батько пивом. Я ще полежу на дивані, прочитаю газету, допоможу мамі налити в балію води, перемовлюся кількома словами й піду на роботу. По дорозі мене перейме Стефанія, яка теж іде з обіду. Вона позирає на мене великими докірливими очима. Я обіцяю, що прийду, — від цього нікуди не дінешся. До того ж, Славик поїхав на змагання з мотокросу.
«Я міг би сказати тоді, — думаю я і затинаюся. — Що ж, власне, сказати…»
Стефа і далі дивиться на мене ясним, чистим поглядом. Мені раптом здається, що вона просить не обдурювати. Але я ж і не збирався цього робити… Швидше всього я обдурюю сам себе..: Крім того, крім того, я гадав, що в нас обопільна згода.
«Хіба не так?» — питаю я поглядом.
— Мені пора, — каже Стефа. — Ти сьогодні увечері зайнятий?
— Чому ти так вирішила?
— Мені здалося, що… Вибач, любий.
«Ось, уже й любий», — думаю я чи то з радістю, чи зі зловтіхою.
— Я ж тобі казав, що прийду, — вимовляю трохи роздратовано.
— Тоді — до зустрічі?
— До зустрічі.
Я довго дивлюся Стефі вслід. Хочу, щоб вона оглянулася, але вона не оглядається. Нехай. Дарма. Сьогодні ввечері я все одно пеститиму її пишні форми.
40— До вас дзвонили, — стрічає мене Ніна. — З міста. З Лучеська.
— Хто? — мало не кричу я.
— Вона назвалася?
— Ні. Хоча…
— Не Магда?
— Ні.
І раптом я ледве не падаю, так несподівано підкошуються ноги. Катя… Це мусила дзвонити Катя. Тільки Катя.
— Вона щось веліла передати?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Камінь посеред саду» автора Лис В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА П'ЯТА АНДРІЙ ТРОЯН. FINALE“ на сторінці 2. Приємного читання.