— Ні, я. Доброго ранку, мамо.
— Андрійку… Ти з дому дзвониш? З міста?
— З міста, звідки ж іще.
— Я гадала, може, ти..
— Ні, я не приїду. Маїда у вас?
— Ні, — здивовано сказала мама. — Вона мала приїхати?
— Ні, — поквапно відповів я.
— Тоді чому ти питаєш?
Чути було, що мама здивувалася ще більше. Я навіть зримо побачив, як побіліло її обличчя — у неї манера лякатися з будь-якої дрібниці. Я гарячково шукав слів, а язик наче прилип до піднебіння, і задряпало в горлі.
— Бачиш… вона…
— Що трапилось, Андрійку?
— А що мало трапитись? — вдавано бадьоро спитав я.
— У тебе голос якийсь дивний…
— Дивний? Тобі здається, мамо. Яка у вас погода?
— Погода? Тепла. Зранку трохи туман. А чому ти про це питаєш?
— Так. Я думав, може, у вас дощ. Іринка здорова?
— Звичайно.
— Що нового у Мишка?
— У Мишка? Він приїжджав минулої неділі. І вчора дзвонив.
— А Оля?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Камінь посеред саду» автора Лис В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША АНДРІЙ ТРОЯН. АНФАС“ на сторінці 14. Приємного читання.