— Гм, обідня перерва, між іншим, вже закінчилась...
— За-кін-чи-лась,— спокійно повторив Савоськін.— А ми коником — ось так!
Артуренко причинив двері, невдоволено щось буркаючи, походив по коридору і знову нагадав колегам:
— Пора до роботи приступати, кажуть...
— Хто каже?— не підводячи голови, запитав Бодягін.
— Всі кажуть!— вже різкувато викрикнув начальник, висловивши в такий спосіб своє обурення.
— Ну й дурні,— протяжно, ніби міркуючи, мовив Савоськін.
Артуренко стримано грюкнув дверми, а незабаром ще раз відчинив їх.
— Товариші, кінчайте! Ви ж не в санаторії, а на службі... Про обов'язки слід все-таки пам'ятати!
— Кому треба, той хай і пам'ятає,— меланхолійно промимрив Бодягін, оголошуючи шах Савоськіну.
— Гнати вас у три шиї пора з управління! Ледацюги ви!— змінив делікатність на лють Артуренко.
— Ле-да-цю-ги ви,— луною відгукнувся Савоськін, задумавшись над тим, як відвести загрозу від короля і влаштувати його в надійному місці.
Артуренко взяв високу ноту:
— Я вас звільняю! Геть звідси! Геть!
Савоськін і Бодягін озирнулись нарешті, хвилину здивовано, мовби вперше побачили, дивились на розгніваного Артуренка, а потім разом підвелись, обережно, в чотири руки, взяли шахівницю і посунули до виходу.
— Шахи залиште!— не вгавав начальник.— Вони — власність контори! З інвентарним номером!
— Як залишити!— одночасно вигукнули Савоськін і Бодягін.— А хто ж партію дограє? Адже в пас — ендшпіль!
Андрій Коцюбинський
ЖЕНІТЬСЯ, ХЛОПЦІ!..
Оженився, зажурився: і ложкою, і мискою, ще й третьою колискою... Так у пісні співається. Гм... Задавнила пісня. Хіба нині так? Ось, наприклад, «ложкою». Та нам на весілля аж сім наборів подарували. І золоті, і срібних, і мельхіорові. Є чим борщик сьорбати! Є що людям показати. Про миски нема чого й балакати. Якщо загалом, то десятків п'ять набереться. Та ще «Жигулі», холодильник, килими, імпортна стінка, спальний гарнітур, маг... Коротше, мої татусь з матусею та предки моєї Лори забезпечили нам райське життя в новій кооперативній квартирі. Про все подумали, про все подбали.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 69. Приємного читання.