ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ

Веселий ярмарок

Якось він мимоволі став свідком телефонної розмови сина з приятелем:

— Тупий, як сибірський валянок,— говорив синок,— поки в нього щось втокмачиш — вагон нервів зіпсуєш!

«Це він про мене, сучий син!»— здогадався батько.

— Не хотів виконувати домашні завдання, різні коники викидав на уроках. Доводилось у куток ставити...

«Зараз підійду й дам по шиї!»— розгнівався батько. І знову стримався.

На черговому уроці він був похмурий і зосереджений. Не жартував. Диктант написав без жодної помилки. Син похвалив його.

— Молодець! Ще кілька місяців, і...

— І «летопись окончена моя»?— з надією зазирнув йому у вічі батько.

— Ні, на велосипед ми ще не навчили.

Тоді батько сам вирішив поставити крапку над «ай». Він купив синові новенький велосипед.

— На, Спіноза, на, мучителю, катайся!

Син звівся з батькового крісла. Його веснянки не сховала гаряча хвиля рум'янцю.

— Це мені? А як же з твоїми уроками? — почав було син.

— Усе! Закінчились уроки! Ану, дай свого щоденника!..

Никанор Дубицький

ВИРОБНИЧА ТРАВМА

— Нема, голубе, нема, хоч ріжте мене і соліть,— розвів руками завідуючий складом.— І не робіть таке страдницьке обличчя, бо ось-ось не витримаю і сам заплачу. Та я б вам з дорогою душею, але вже півроку не завозили тих батарей!

— А може, десь там, у підсобні, завалялася одненька? — з надією зирнув Іван на завідуючого.— Вона мені до зарізу потрібна. Розумієте, хочу на зиму перебратися в нову хату...

— Ох,— зітхнув завскладом.— У печінці сидять у мене ті батареї. Кожному вони потрібні. Я теж людина, теж серце маю. Вірите, іноді аж сльози набігають на очі, коли випроваджую отакого, як ви, сердегу ні з тим ні з сим. Учора теж один приходив. Мало на коліна не падав. Старшим лейтенантом погрожував...

— Міліцією?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 42. Приємного читання.