— Від якого графа?— здивувався Шипак.
— То ти не в курсі?— сказав тип.— Від Ігоря вашого.
— А-а,— сказав Шипак.— Ну, як він там?
— Ще рік санаторію,— сказав тип.— Ми разом сиділи, я от звільнився, так він просив, щоб ви дали мені двісті карбованців. На сотню вдягнуся, а сотню йому переправлю.
— Як переправите?— поцікавився Шипак.
— Знаємо, як,— сказав тип.— Ну, даєш?
— Зараз, зараз, почекайте трохи,— Шипак обережно причинив двері й пішов до дружини.
— Хто це?— запитала вона.
— Від Графа... тьху, тобто від Ігорка, двісті карбованців вимагає.
— Бідний Ігорьок,— зітхнула дружина.— Довели хлопчика у тій школі. А ще кажуть, суспільство виховує дітей. Дуже вони йому потрібні, тому суспільству!
— То як бути?— сказав Шипак.— Там чекають. Дамо?
— Як же не дати,— сказала дружина.— Дамо, звичайно. Рідна кров усе ж таки...
Дмитро Черевичний
ПРИЇЖДЖАЙТЕ В КРИМ
Я в Криму збираю сміх
Не для себе, а для всіх.
Крим веселий, гомінкий,
Крим не для похмурих.
Не сміються у Криму,
Може, тільки кури.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 158. Приємного читання.