ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ

Веселий ярмарок

— Бушує — страшне! — довірливо сказала йому секретарка.— Тільки-но ваша дружина пішла від нього... в сльозах.

«Все-таки прибігла,— сердито подумав Макуха.— Ну й народ же... оці жінки!..»

— Зачини двері,— похмуро зустрів директор, потім на- тиснув кнопку мікрофона, сказав секретарці:— До мене нікого, я зайнятий... Пу?— звів очі на Віктора Васильовича.— Знаєш?

— Здогадуюся...— знесилено сів на стілець начальник мартенівського.

— І що ж будемо робити? — Директор підвівся і почав повільно, ніби обмірковував промову, ходити по килимовій доріжці.— Ти зрозумій мене, Вікторе Васильовичу, я ж повинен вжити заходів... Оно подивися, в календарі зазначено: «Поговорити з начальником мартенівського цеху». Тобто з тобою... А що б ти на моєму місці зробив?.. Н-да. Мовчиш?.. Тож-бо й воно! А я мовчати не можу. Розумієш? Не мо-жу! Слухай,— він раптом зупинився перед Макухою,— ти можеш зробити що-небудь, аби вона не прибігала до мене?

Віктор Васильович непевно стенув плечима і потягнувся до балона з газованою водою.

— Ні-ні, я серйозно!.. А втім...— Директор якось приречено махнув рукою, підійшов до шафи і дістав пляшку коньяку. З хвилину мовчки дивився на неї, немов розглядав етикетку, затим несподівано зізнався:— І моя Капітоліна Миколаївна була сьогодні в райкомі. Скаржилася... А! Якось перевариться — кутя буде.— Узяв з полички дві склянки, з силою дмухнув у них, ніби виганяв нечистий дух, і запропонував: — Давай по одненькій, щоб наша доля нас не цуралась.

Савелій Ципін

ДЕФІЦИТ

Начальник цеху Кавецький, скуйовджений, мов горобець перед дощем, нервово розмовляє з заводським економістом.

— От ви прийшли з'ясувати, чому мій цех знову не виконав плану. А ким, питається, мені його робити? Де моя робсила? Хіба я спроможний таким штатом подужати такий план?

До кабінету влітає майстер:

— Вибачте, Леоніде Матвійовичу, знов я. Дільниця ось уже півдня простоює. Ви ж іще вранці обіцяли натиснути щодо деталей.

Кавецький відмахується, наче від набридлої мухи:

— У тебе сверблячка, чи що? Не можу ж я особисто влазити в усі деталі! Принишкни, не мигочи — бачиш, я зайнятий з людиною.

Майстер безнадійно махає рукою і набурмосено виходить.

— Усі всамголос: резерви, резерви!— продовжує начальник.— Хто я — чудодій, Кіо, можу кожний свій кадр роздвоїти та розтроїти? Саме розстройство...

На столі тріщить селектор. Кавецький натискує важіль.

— Леоніде Матвійовичу?— лунає жіночий голос— Інформую: Гаркуші, Петелька та Усачова ось уже третій день нема на роботі.

— Ото здивували! Як завжди загуляли після авансу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 152. Приємного читання.