Літо без осені: Лірика
І супить брови:
— Син мій поспішив.
Було б йому женитися
На іншій,
То мав би жінку,
Як усі жінки.
А ця така, що…
Не буває гірших.
То не невістка,
Що складає вірші! —
І, щиру злість
Вкладаючи в слова,
Викрикує:
— Ну де твоя, синочку,
Голова?»
ІІІДо вогнища!
До вогнища, думки!
Світіть мені
Досяжністю своєю!
Яке то щастя
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тільки пісня“ на сторінці 27. Приємного читання.