TextBook Літо без осені: Лірика
Поклала людям у слова.
Змерзла квітка
Я розкажу вам
Про замерзлу квітку:
Вона чорніє в мене на столі.
Усі слова, усі мої жалі
Її не гріють, як тепло,
Що влітку.
Вона кричить.
Не плаче, а кричить
Німотним криком
Під високу стелю:
«Чому ви нині всі такі веселі?
Невже не чути, як душа болить?»
Вечірнє світло падає навскіс:
На стіл, на стіни,
На квітки у вазі.
І щира вдячність,
І гірка образа,
Як рідні сестри, тихо обнялись.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тільки пісня“ на сторінці 22. Приємного читання.