Уже ця осінь не питає меж.
Чому ніколи в день мій не подзвониш?
Чому у сни ніколи не прийдеш?
Невже ніколи, як іще недавно,
Моя сльоза від щастя не впаде?
Сумна не осінь, що спішить за нами,
А та весна, що більше не прийде.
«Я не пророчиця, та знаю»
* * *
Я не пророчиця, та знаю:
Ні в чім, як є, — не повторюсь.
Ідуть дощі — це я ридаю,
Цвіте бузок — це я сміюсь.
І як цим днем не дорожити?
На світі стільки доброти,
Що обрій, димом оповитий,
Не догорить до пустоти.
Якщо не радістю — журбою,
Як не сльозою — то дощем.
Не осягла життя любов’ю
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 24. Приємного читання.