Літо без осені: Лірика
Добридень, матусю стара!
Минеться і вийде на добре —
У світі ще стільки добра!
Простіть, що загаявся трішки.
Не впав і не схибив ніде.
Пишу обнадійливі вірші:
«Людина До сонця іде» *[Назва збірки С. Будного.].
І мати радіє. Аякже!
Степанко — учитель уже!
І слово розрадливе скаже.
І нову в словах збереже.
Співали дівчата і птахи.
Знов мати просила: «Засни!»
А він втаємничено плакав
Цієї весни…
Недуга хилила додолу.
А слово дзвеніло, як дзвін.
Приїхав до рідного дому.
А друзі шукають: «Де він?»
А він — із лікарні в лікарню.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Я тут живу...“ на сторінці 14. Приємного читання.