Літо без осені: Лірика
Ти питаєш.
А що відказать
На питання пряме і відверте:
«Як це так?
Як це сталося так,
Що про дружбу кричать
Вороги
Після смерті?»
Я — не знаю.
Як винна — прости!
Догорить перестояне літо.
Вздовж дороги — високі стовпи.
Та вони не утримають світу.
Там, де нас вздовж дороги нема,
Будуть інші іти, поспішати.
І над ними всіма
Буде жайвір високий співати.
Журавлі —
Надкриничні боги —
Будуть відра порожні гойдати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 15. Приємного читання.