TextBook Одні вили краще, другі гірше, та з усіх «диригент» був незадоволений. Найгірше йшла наука мельничанинові Климові, що мав добрий тенор і співав колись у церковному хорі. Чорнота дратувався.
— Ну — ще раз!
— А-а-а-а-у!
— Та не «а-а-а-у!», дурню чортів, — так улітку лінивий пес позіхає, а не вовк зимою виє! А-у-у-у-у!
— А-а-у-у!
— Зле!
— Щож ти, Климе, — встряв у науку дід, — у церкві «іже херувими» хіба так виводив, а дурного вовка не втнеш…
Клим відсапнув.
— У церкві, діду, що іншого. Там високо — розананс іде… А тут що? Руку підніс — і вже стеля, — немає де голосу розгулятися.
— А ти, сучий сину, хотів би у церкві вовком завити — щоб розананс попід купол гуляв!
— Не перешкаджайте, діду, — перебив Андрій, — ну ти… ти… ти…
— А-у-у-у! А-а-у-у-у!
— Не годиться! Ось слухайте добре, як треба вити! Розпахнув навстіж двері. Вовки завили і сольо, і гуртом. — Чуєте? Зрозумійте своїми дубовими головами, що вовк виє не того, що нічого йому робити! Мороз за хвіст тисне, жерти хочеться! Усе те в голос вкладає. Ну — Климе!
— А-а-у-у-у-!
— Щоб ти луснув! Та слухай же, дубино, як той виє!
Дід не втерпів.
— А ти б, Андрію, скочив та впіймав їм одного на дяка — може скоріше переймуть ніж від тебе.
Землянка вибухнула реготом. Андрій хвилювався.
— Ну чого іржиш один з другим! Діду! Будете перешкоджати — нажену до другої землянки. Ну, починаєм. Давай ти, Юрко.
Прикладаю до рота руки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Холодний Яр» автора Горліс-Горський Ю.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 77. Приємного читання.