Розділ «ГАЙДАМАКИ»

Соловейко в гаї

Землю, уб­ра­ну вес­ною,

Вранці зустріча­ють

Рай, та й годі! А для ко­го?

Для лю­дей. А лю­де?

Не хо­тять на йо­го й гля­нуть,

А гля­нуть - огу­дять.

Треба кров'ю до­мальовать,

Освітить по­жа­ром;

Сонця ма­ло, ряс­ту ма­ло,

І ба­га­то хма­ри.

Пекла ма­ло!.. Лю­де, лю­де!

Коли-то з вас бу­де

Того доб­ра, що маєте?

Чудні, чудні лю­де!

Не спи­ни­ла вес­на крові,

Ні злості людської.

Тяжко гля­нуть; а зга­даєм -

Так бу­ло і в Трої.

Так і бу­де.