Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

я роздягну цього клоуна, — думає він

про Бобана Марковіча, — зараз

я виб’ю

з нього

все гівно.

І Звонімір Бобан говорить Бобану Марковічу: братіку,

братішка, нам головне, аби нас не зсадили до Відня,

бо вже у Відні все буде до наших послуг,

і шенген упаде нам до рук, мов перестигла груша.

Проститутки, братіку, витиратимуть

нам кросівки

своїми косами,

ми в’їдемо з боку Братислави, на віслюках,

як два Ісуси,

ти і я, братіку,

ти і я.

Ага, — відповідає Звоніміру Бобану Бобан

Марковіч, — аякже, як два Ісуси,

виб’ємо з цього міста все гівно,

перехопимо в цих йобаних