Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

Коли я говорив: мені 19,

я сам знаю, що треба робити,

один із них тримав за руку свою дівчину

і говорив про поезію.

Коли я заливався болгарським бренді,

він сміявся: поезія, — говорив, —

приходить сама собою,

не напружуйся

так.

Коли я заливався гівняним болгарським

бренді,

він лише сміявся

і подавав руку допомоги.

Ну і що далі?

Вранці я ригав, випльовуючи в

світову порожнечу рештки бренді.

А він отримав розлад шлунку

після усього свого кефіру

і наклав повні штани.

Прямо на очах