Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

уже розрізняєш його обважнілі волокна,

і повторюєш пошепки почуті від нього речення,

наче хочеш, щоб потім, колись, впізнавши твій голос,

можна було сказати —

так поставала епоха,

так вона розверталась — важко, як бомбовоз,

залишаючи згаслі планети і перевантажені комутатори,

розганяючи з плавнів диких качок,

які, розлітаючись, перекрикують

вантажників,

бога,

баржі.

Вибираючи курс навчання, поміж інших речей

ти би мала дізнатись —

                    насправді культура початку століття

вже відтиснулась венами на твоїй повільній руці,

закорінилась в зламах твого цупкого волосся,

перехопленого недбало на вітрі,

                     розвіяного над пальцями,

ніби струмені теплої води над рукомийником,