Розділ «БЕКАС Присвячую Г. I. Косарьову»

- Мабуть, скоро, - вiдповiдаіте ви.

- Хоч би скорiше! Кажуть, що вже як собачка перечумуі, то тодi вже не дохне.

- Так, тодi вже не дуже дохне!

- А вiд чумки дохне?

- Дохне!

- Хоч би скорiше чумка!

- Де ж ми його пристроїмо? - ласкаво запитуіте ви.

I тут чуіте тещину пораду з сильним притиском на шиплячо-свистячi й голоснi:

- Двоспальне лiжко, може б, ви йому поставили? А може б, окрему канапу.

- Мамо, - заспокоюі дружина, - ну чого ти хвилю-ішся? Скоро ж буде чумка!

Починаіться виховання мисливського собаки, а вiд виховання залежить все: i добутливiсть вашого полювання, i вся краса, й насолода вiд полювання з мисливською собакою високих кровей.

На другий день пiсля того, як у вас оселився симпатичний чистопорiдний песик, починаіться дискусiя на тему:

- Хто витиратиме?

- Я не витиратиму! - кидаі теща.

- Я вже сьогоднi п'ять разiв витирала, а чумки ще нема! - заявляі дружина.

- Витиратиму я! - рiшуче кажете ви. - Де це нашi ганчiрки подiвалися? Скрiзь були ганчiрки, а тепер хоч би тобi одна.

Витираіте, значить, ви...

От ви витерли вже пiзненько, лягаючи спати, поклали Джека на його мiсце i лягли.

Джековi скучно за мамою, йому скучно за братiками, за сестричками, - Джек так жалiбно-жалiбно скавучить.

Теща ваша, виходячи з "удобств" i човгаючи пантофлями, ласкаво заспокоюі Джека: