Вашi тридцять патронiв вилiтають за тридцять-сорок хвилин!
Але хiба ж ви вiдступитесь од бажання добути гагару?!
Та нiколи в свiтi!
Щоб ото вiдмовитися мати в себе в кабiнетi таке прекрасне чучело?
А хiба не приімно буде вам подарувати дружинi шкурку з гагари?
Убити двiстi-триста гагар, зняти з них шкурки (у гагар дуже мiцна шкура й густий-прегустий пух!) - таке вийде оригiнальне тепле пальто, що нi в кого в свiтi такого не буде!
I я можу навiть побожитися, що нi в кого в свiтi такого пальта не було й не буде!
Вистрiлявши всi свої тридцять набоїв, ви бiгом до хати, до свого запасу.
Прибiгли - набили патронташа, взяли два десятки в кишенi - знову бiгом на озеро.
Хазяйка до вас:
- Мо'б пообiдали! Я борщу з карасями наварила!
- Потiм... Потiм! - кидаіте ви. - Гагара!
Пiдбiгаіте до озера, а гагара, голубочка, плаваі собi та хлюпочеться, пiр'ячко своі дзьобом перебираючи.
Подивиться на вас i нiби ось-ось скаже:
- Приготувались! Почали!
Вона вже вiдпочила й готова знову гратися з вами в полювання.
Починаіться знову:
- Бабах з правої! - нема гагари.
- Бабах з лiвої! - нема гагари.
Вистрiливши другу порцiю набоїв, знову бiжите до хати, знову берете набої...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мисливськi усмiшки (збiрка)» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГАГАРА“ на сторінці 5. Приємного читання.