Розділ «МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ»

Один мій приятель, дуже пристрасний охотник, коли ми, пам'ятаю, колись дістали таку телеграму аж із Вологодської області — «Назнали й ббклали аж три ведмежих барлоги зпт приїздіть негайно…» — довго вдивлявся у ту телеграму й каже:

— Ти як знаєш, а я не поїду… — Я — на бекасика люблю, бекасик — пташка сумирненька, — вона не реве і скальпів із людини не здіймає. А ведмідь — воно дуже велике й дуже буре, а снігу там багато: не втечеші Не поїду яі

Не поїхали ми вдвох. Ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі… Бурі — ревуть по лісах, починаючи з Брянщини… Сірі звуться — «грізлі», вони, спасибі їм, водяться десь далеко.

А білі — ті у полярних морях та океанах, і далеко до них їхати, і холодно.

Ну, а проте, для кожного мисливця забити ведмедя — то вже така для нього честь і така йому з того слава, що хоч теоретично, а хочеться.

Ви ж самі подумайте: поперше — прекрасна ведмежа шинка і знамените ведмеже м'ясо, а подруге, — ведмежа шкура…

Лежить таке велике-велике та волохате ведмеже хутро у вас в кабінеті перед канапою.

Ви сидите на канапі, а перед вами приятелі сидять. Ви їм і кажете:

— Оцього ведмедя сам убив!

Приятелі ваші, як і взагалі в таких випадках усі приятелі,— подивляться один на одного і обов'язково котрийсь із них кахикне.

Не звертайте на це «кахи» ніякої уваги й розкажіть їм, як ви спочатку, коли ведмідь вискочив із барлога, вдарили його жакаківською кулею, але тільки поранили, а він, розлючений, як стрибоне до вас, а ви не розгубились, вхопили рогатину, добре вперлись у сніг і взяли лютого звіра на рогатину, і як у вас рогатина — трісь! — а ви хапаєте другу рогатину і прямо ведмедеві в грудні Аж тут друга рогатина — трісы Ви тоді — за третю! Звір уже дихає прямісінько вам в обличчя… Третя рогатина…

Але тут дружина:

— Жалуйте, товариші, до столу! Чайку поп'ємо!

А коли ви вийдете з кабінету, ваш найближчий друг каже вашій дружині:

— Спасибі, хазяєчко, що покликали, а то б довелося вашому чоловікові й за четверту рогатину хвататись.

Чого тільки не перетерпить людина за правду?!

Добрий мій знайомий, тов. С, хоч сам він і не мисливець — розповів мені дуже інтересний спосіб полювати ведмедя.

Сам я ніколи до того про такий спосіб здобувати ведмеже хутро й цілу торбу ведмежого м'яса не чув, але спосіб цей, на мою думку, вартий всілякої уваги, тим паче, що він зовсім безпечний, і мисливець, у всякім разі, тут своїм життям не рискує.

Виявляється, що дорослі ведмеді дуже пристрасні математики.

Ви назнаєте місце, де ведмідь полює чи просто годується, берете великий аркуш дикту, пишете на тому диктові великими літерами таку математичну формулу: