— Ну, налітайте, которі тут зайці є! Тихотихо…
Аж ось десь аж із сусіднього села:
— «Котилаааася…» І тихо.
Ще щільніше закутуєтесь у кожуха…
Замислюєтесь…
Мимоволі із грудей:
Ой зійди, зійди, ясен місяцю,
Як млиновеє коло…
І знову тихо.
Голова на солому хилиться, хилиться, хилиться., Під кожухом тепло-тепло… І на серці тепло-тепло…
Раптом над вухом:
— Доброго ранку! Заснули?!
— Драстуйте! Невже заснув?!
— А вже й сніданок на столі! Ходімте!
— Ходімо.
— А де ж ваша рушниця?
— Нема… Дивись. Сюдитуди — нема рушниці.
— Та то так! Тут у нас не зівай! Підслідили, значить, і хапнули. Ну, нічого: може, десь випливе…
— Неприємно! Не кажіть хоч нікому!
IIIДодому ви все-таки зайця привезли.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ“ на сторінці 14. Приємного читання.