Розділ «ВЕСНА-КРАСНА»

А особливо воно липне по ярках.

Та не тільки липне, а колеса по ярках просто занурюються в оте, которе липне.

Тоді вже не допомагають не тільки три нормальні у машині швидкості, а не допомагає навіть четверта, найлютіша швидкість, та, що в шофера на язиці.

А Бищепойменовані голови їхали, — один сюди, другий туди, — якраз навесні, перед весняною сівбою, коли все дужетаки до коліс липне.

Їхали — і оцей голова, і отой голова «емками».

Оцей голова, сяктак допхавшись до ярка, спустився в ярок, занурився — рррррр! — стоп і став.

Смик сюди, смик туди, — стоп!

— Приїхали! — повернувся шофер до оцього голови.

— Н-да! — проказав оцей голова.

Коли ось назустріч спускається в ярок отой голова… Розігнався — ррр! — стоп і став. Смик туди, смик сюди, — стоп!

— Приїхали! — повернувся шофер до отого голови.

— Нда! — проказав отой голова. За кілька хвилин:

— Ааа! Іване Івановичу! Драстуйте! — оцей голова до отого голови.

— Доброго здоров'я, Петре Петровичу! — отой голова до оцього голови. — Ви в область?

— В область!

— А я з області!

— Сіли?

— Сіли!

— От кляті дороги! Щоб ото містка не полагодити?!

— Злочинство просто!