TextBook — Хай бере…
І стоїть знову сірий біля воза, думає думку волячу, аж доки знову:
— Скільки за ці бузівки?
— Триста!
І т. д., і т. д.
Може, поїде сірий додому, може, поїде сірий на другий хутір чи в друге село…
А може, потрапить сірий он до того «панка» з тоненьким довгим ціпком у руці, у піджаку й із золотим перснем на пальці,— і буде тоді з сірого «бефстроганов».
Стоїть сірий, ремиґає…
І корови стоять… Стоять ті корови, що «заливають молоком»…
— Скільки за цю «нємку»?..
(«Нємка» сіра, вим'я торбинкою і в кізяках).
— Шістдесят!
— Тьху!
— Собаці під хбіст!
Не зійшлися, значить! Коротко, але рішуче…
— А за цю «мадаму» скільки б ви хотіли?
— Вісімдесят!
— Небагато й хочете…
— Та ви ж подивіться: картина — не корова!
— Та то так! Тільхи ж інша дівка як на пику, так така ловка, що хоч воду з лиця пий, а там погляди — вона й твердувата!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 59. Приємного читання.