TextBook Дівчина кивнула і заходилася прибирати столики. Бонне взяв газету й сів біля стойки. Грюкнули двері, і Кноль мовив голосно:
— Гарна кімната, і в мене нема заперечень…
Бонне відклав газету.
— Ви ж знаєте мої смаки. Коли вам подобається, мені й поготів. — Стежачи краєчком ока за покоївкою, що несла порожні кухлі, додав: — Спека… Оце скупатися б в озері…
Поставивши кухлі, покоївка перегнулася через стойку до хазяйки. Мовила прохально:
— У мене до вас, фрау…
— Ну? — перебила її фрау Вессель. — Але якщо твоєму батькові знову потрібні…
— О-о, ні, фрау! Матері щось погано, і я змушена посидіти з нею… Серце! І фельдшер сказав, що…
— Не одне, то інше. Вам аби огинатися.
— Але відвідувачів зовсім мало, і я думаю…
— Вона думає! Краще б ти працювала. Та заради твоєї матері…
— Спасибі, фрау Вессель, — зраділа дівчина. — Якщо їй полегшає, я одразу повернусь. — Скинула фартух і наколку, повісила у шафу. — Мати буде вдячна вам.
Дівчина ледь помітно зиркнула на Бонне і вислизнула з залу.
Комісар для годиться посидів ще з хвилину. Потягнувся і перепитав інспектора:
— То як вам моя пропозиція?
— Купатися? З радістю.
— То й добре… — Бонне повернувся до фрау Вессель. — Якщо нас шукатимуть…
— Вони зачекають тут.
— От і добре. Коли у вас обід?
— З четвертої до п'ятої.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дияволи з "Веселого пекла"» автора Самбук Р.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга СКАРБИ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ“ на сторінці 29. Приємного читання.