Розділ «Частина друга СКАРБИ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ»

Дияволи з "Веселого пекла"

— Люсьєн, я на твоєму місці пішов би… Їй-богу, не сумнівайся і відходь. Ще є час, поки вони не оточили нас… Я підстрелю пса, і ти можеш спокійно рушати далі… Я пішов би, кажу це тобі серйозно….

Бонне повернувся до нього.

— Брешеш! — мовив з досадою. Знав, що Робер збрехав, та слова Делажа звучали настільки правдиво, що мимоволі викликали сумнів;. пильно вдивлявся в друга — його щирість була б для Бонне зараз страшнішою за смерть, бо смерть наближалась разом з чорними постатями, і він уже змирився з нею і прийняв її, але не хотів умирати з червоточиною, зневіра в другові була гіршою за смерть: він вдивлявся просто у вічі Роберу — і той не витримав його погляду, посміхнувся жалісно. — Для чого ти збрехав, Робер? Ти б ніколи в житті не кинув мене…

Делаж пустотливо підморгнув йому:

— Хотів би я почути, як би ти умовляв мене!..

— Ну от ми й порозумілися… — Бонне справді полегшало і навіть зробилося весело; він подумав, що не все ще втрачено, — зрештою, проти них лише два десятки ботів, і, якщо фортуна змилостивиться і вистачить на боїв, можна перестріляти всіх цих есесівців.

«І боші переслідували нас…»

Вони були зовсім близько, пес лютував і захлинався від злості, та раптом автоматна черга заглушила гавкіт, у повітрі повисла якась дивна нота: скарга на біль, образа — все це вчувалося в передсмертному скигленні.

Есесівці ще не встигли збагнути, що до чого, і Бонне скористався з цього, зрізавши одного чи двох, одного точно — той впав на спину, зустрінутий кулями, а другий міг просто сховатись, бо падав боком і не випустив автомата. На всяк випадок Люсьєн прострочив ще раз кущ, за яким лежав німець, і уважно огледівся навколо.

Напевно, минуло лише кілька секунд від початку бою — ще верещав пес, але він несподівано замовк, і відразу з видолинка вдарили автомати, й на Бонне посипались гілочки, зрізані кулями з куща. Він зиркнув на Робера — той втиснувся в траву, наче вона могла захистити його, лежав і, підморгнувши Люсьєну, показав один палець.

Бонне зрозумів, що і Делаж поклав одного боша, отже, залишилось, якщо вони рахували вірно, сімнадцятеро, тобто по вісім з половиною есесівців на брата. Він хотів сказати про це Роберу, та не встиг — Делаж просунув ствол свого автомата крізь кущ і випустив довгу чергу.

Бонне глянув гуди й побачив, як високо підстрибнув есесівець; він біг просто на них, певно, відчайдух якийсь, але, зустрінутий Роберовими кулями, буквально звився в повітря, наче робив карколомне балетне на, і впав зовсім близько, метрів за п'ятнадцять, може, трохи ближче. За ним, перебігаючи поза кущами, наближався ще один. Люсьєн піймав його на мушку, автомат задрижав, але бош продовжував перебігати, наче заворожений. Бонне розізлився, дав довгу чергу, і тільки тоді німець спіткнувся і впав.

Тепер есесівці зрозуміли, що атакувати в лоб небезпечно, і змінили тактику. Кілька з них почали заходити з флангів, решта відкрила шалений вогонь, притискаючи Бонне та Делажа до землі і даючи іншим можливість зайняти вигідну позицію.

Робер відчув, яка небезпека загрожує їм, він трохи висунувся й короткими чергами примусив есесівців залягти, та в цей момент в нього влучила перша куля.

Бонне побачив, як Робер випустив автомат і схопився за руку. Хотів кинутись йому на допомогу, та Делаж наче відчув це — озирнувся й зупинив його, вказуючи пальцем через плече. Справді, там уже зовсім близько перебігали есесівці, Бонне розвернувся і скосив одного чи двох; йому здавалось — двох, та другий раптом підвівся й з коліна обстріляв його, кулі прошили землю зовсім поруч, земляні бризки боляче шмагнули Люсьєна по обличчю, він розізлився і, не криючись, так, як і есесівець, різонув віялом, і одна чи кілька його куль відкинули німця на спину.

Озирнувся — чи побачив Робер, як здорово розправився він з тими двома? — і в цей час у Делажа влучила друга куля. Певно, він вмер одразу, навіть не відчув болю; ще продовжував тримати автомат, та голова неприродно відкинулась набік і розплющені, але невидющі очі втупились у небо.

Бонне ще не збагнув, що сталося, не міг і на мить припустити, що Робера вже нема, гукнув його, підбадьорюючи, той не відповів, і Люсьєн поповз до нього.

Повз, забувши про німців і зовсім не криючись, ті стріляли, але кулі, такі влучні кілька секунд тому, чомусь не зачіпали його. Він торкнувся Роберової руки пальці розтиснулись і випустили зброю, — рука була ще тепла, але нежива. Люсьєн збагнув це одразу, та не міг повірити; побачив маленьку дірочку біля скроні і кров, що стікала густим вузеньким струмочком, для чогось обтер кров, та вона виступила знову.

Минуло лише кілька секунд, як куля влучила в Робера, та здалося — давно-давно, і Бонне здивувався, чому есесівці й досі не скосили і його. Ця думка протверезила Люсьєна — боші й справді наближались, перебігаючи і падаючи, — він підняв свій автомат і стріляв, поки не кінчились набої. Потягнувся за Роберовим — пальці обпалив гарячий метал — і здивувався, чому зброя й досі не охолола. Але побачивши, що кров на Роберовому обличчі ще не запеклася — струмить по щоці, — догадався, що втратив орієнтацію в часі.

І знову автомат тремтів у його руках. Стріляв, але краєчком ока весь час бачив оту червону рухому смужку на щоці Робера: це була справжня смерть, це була несправедливість, і він знав тепер, якою некрасивою і буденною є справдішня смерть.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дияволи з "Веселого пекла"» автора Самбук Р.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга СКАРБИ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ“ на сторінці 15. Приємного читання.

Зміст

  • Ростислав Самбук ДИЯВОЛИ З «ВЕСЕЛОГО ПЕКЛА»

  • Частина перша ЛЯЛЕЧКИ МАДАМ БЛЮТО

  • Частина друга СКАРБИ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ
  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи