Панурґ. А навесні?
Курника. Терпке.
Панурґ. А влітку?
Курника. Холодне.
Панурґ. А восени, у пору винобрання?
Курника. Солодке.
— Рясою моєю свідчусь (скрикнув брат Жан), та й дебелі ж, м'ать, ці курникливі ваші лярви, вони дриндом від такої солодкої і ситої їжі не потрюхикають!
— Стривайте (сказав Панурґ), я ще не скінчив. Коли і в які ббляги, ранні чи пізні, вони лягають?
Курника. Уночі.
Панурґ. А коли встають?
Курника. Удень.
— Оце (сказав Панурґ) такого любого курнику я ще в цьому році не виїжджав. Молю Бога, святого блаженного Курнику і святу блаженну пречисту Курничку, аби вони його настановили головою паризійської судової палати. Далебі, мій друже, на якого б він закривився партача справ, штовхача процесів, затикача диспутів, спустошувача мішків, гортача шпаргалля, охотника скоропису! А тепер перейдімо до іншої породи і з уподобою й утіхою побалакаймо про наших так званих сестер милосердя. Яка у них варениця?
Курника. Нівроку.
Панурґ. Сприходу?
Курника. Свіжа.
Панурґ. А в глибу?
Курника. Порожниста.
Панурґ. Я питаю, яка вона в роботі?
Курника. Гаряча.
Панурґ. А чим оторочена?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ґарґантюа і Пантаґрюель» автора Рабле Франсуа на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга п'ята і остання геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля“ на сторінці 32. Приємного читання.