Розділ «ПОЕЗІЇ»

1897

Касаб’янка

Церква іржава, в дірах,

і гурт кипарисів сумних —

ченцями у каптурах сірих

вгору деруться вони.

Забутим святим там на плечі

вівтáрний лягає схлип;

вінці подає їм вечір

з вікна високого вглиб.

Арко в південному Тіролі-Кастелі, 24 березня 1897

I Mulini[93]

Ти мовчазний і ветхий,

колеса мох укрив,

із тіні гляне вечір,

щоб ти заговорив.

З людських пісень, послухай,

струмок співа сумну,

а ти по самі вуха

шапчину натягнув.