Розділ «Зі збірки «Півмаска і конюшина» (1938)»

У тій дробарці обертався всесвіт

понад сто раз, мололися рослини,

що з повенями близько пропливали,

рис італійський і горіх зі Сходу.

Шукав поживи, стоячи незрушно,

але почав війну проти Росії,

Голландії, Норвегії водночас.

Коли міцні вітри його здолали,

і він упав, неначе дуб розбитий,

поранена земля його здригнулась.

Сльоза

Ні, не моя, це — мачуха Едіпа,

і Геркулес кував її, вогненну;

бо мої очі, кратери прадавні,

спізнали лаву іншими очима.

Ні, не моя, бо впала в мою руку

із іншого, посушливого світу;

серпневий місяць, перекритий мохом,

лютневе сонце, що вапном затерте.

Вже прихисток свій жар мені дарує,