Едді кивнув.
— Так. А ти?
— Так.
— Точно зможеш?
— Так.
Тож вони підживилися, і після цього Едді розпочав свою третю й останню подорож тією проклятою смугою узбережжя.
12
Того вечора вони проїхали добрий відрізок шляху, але коли стрілець зажадав зупинки, Едді все одно не відчув нічого, крім млявого розчарування. Він не заперечував, адже надто втомився, аби йти далі без перепочинку, але все-таки сподівався, що їм вдасться пройти більше. Вага. Справжній камінь спотикання. У порівнянні з Одеттою Роланд важив як штабель залізяк. До світанку Едді поспав ще чотири години. Прокинувся він з першими променями сонця, що дряпалися на вивітрені схили — все, що лишилося від колишніх гір, — і почув, як кашляє стрілець. Кашель був слабкий, із присвистом: так кашляє старигань, якого звалила з ніг пневмонія.
Їхні погляди зустрілися. І Роландів напад кашлю переріс у сміх.
— Я ще не спікся, Едді, не зважай на ці звуки. А ти? Подумавши про Одеттині очі, Едді заперечно похитав головою.
— Ще ні, але від чизбургера з «будоном» не відмовився б.
— Бутоном? — недовірливо повторив стрілець. У пам'яті спливли яблуні й квіти в Королівському саду навесні.
— Проїхали. Застрибуй, чувак. Жодних тобі супершвидкостей, ніяких рекордів, та байдуже — кілька миль ми все одно прокотимось.
І прокотилися. Але настав вечір другого дня, відколи Едді залишив Одетту, сонце вже сіло, а вони досі повільно повзли до того місця, де стояли треті двері. Едді ліг, воліючи відключитися на наступні чотири години, проте за дві години його буквально вирвав зі сну черговий жахливий лемент кішки. Серце несамовито калатало у грудях. Господи, та тварюка достобіса здоровенна, якщо так верещить.
Він побачив, що стрілець звівся на лікоть. Його очі слабо виблискували в пітьмі.
— Готовий? — спитав Едді й повільно звівся на ноги, кривлячись від болю.
— А ти? — знову дуже тихим голосом спитав Роланд.
Едді розім'яв спину, і в ній затріщало так, наче вибухнула низка крихітних феєрверків.
— Ага. Але піймати кайф від чизбургера я б зараз не відмовився.
— А я думав, тобі кортіло курятини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Крізь час. Темна Вежа II» автора Кінг Стівен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перетасування“ на сторінці 15. Приємного читання.