Володар Перснів: Повернення короля

Не привезуть переможної пісні.

Лучники спритні, Дервін і Дейлін,

Мортонду темних озер не побачать.

Смерть свою щедру данину збирала,

З ранку до ранку наосліп косила,

Юних і зрілих, великих і менших.

Нині над ними хвилюються трави,

Що Андуїн швидкоплинний годує,

Води його наче сльози прозорі,

І, наче сльози, блищать.

З кров’ю злилися славнії води,

Кров’ю налиті, сяють багряно…

Сонце, втомившись, за гори скотилось.

Стіни осяявши Раммас-Ехору,

Роси криваві рясно упали.

Розділ 7

ВОГНИЩЕ ДЕНЕТОРА

Коли назгул відступив, Гандальф ще довго нерухомо стояв посеред площі. Але Пін зірвався з місця, немов пружина, звільнена від вантажу; переклик роханськгіх ріжків підбадьорив його. Навіть багато років по тому він не міг без сліз чути далекий поклик рога. Але тоді він думав тільки про негайну справу.

Пін устиг добігти до Гандальфа саме в той момент, коли маг вийшов із задуми і шепнув щось на вухо Тінебору, збираючись виїхати за браму.

- Гандальфе! Гандальфе! - вигукнув Пін. Тінебор зупинився.