Володар Перснів: Повернення короля

І друзі пліч-о-пліч кинулися у вир бою.

Чимало довелося їм ще попрацювати: племена півдня були хоробрі і войовничі, розпач додавав їм мужності, та й східні варвари, добре вимуштрувані в Мордорі, здаватися не збиралися. Усюди на витоптаних полях, на руїнах садиб і під стінами міста билися до останнього, бій не вщухав до вечора.

Нарешті сонце сховалося за Міндоллуїном, по небу розлилась вечірня зоря, вершини гір почервоніли, Ріка заграла золотою лускою, і трави набули рудого кольору, з заходом сонця згасла велика битва під Мінас-Тірітом. У межах зруйнованої стіни Раммас-Ехор не залишилося серед живих жодного ворога. Ті, що не встигли втекти, майже всі загинули від ран чи потонули у водах Великої [109] Ріки. Лише купка недобитків повернулася до Мордору і Привражжя, а до Хараду дійшли тільки легенди про страшну помсту і міць Гондору.

Арагорн, Еомер і Імраель разом поверталися до міста, змучені, не маючи сил ні радіти, ні горювати. Усі троє вийшли з бою неушкодженими; їх оберігала удача, сила руки і вірна, безвідмовна зброя. Мало сміливців відважувалися опиратись, глянувши у їхні обличчя, що горіли гнівом. Але багато славетних героїв полягло на полях Пелен-нору, а інші дістали важкі рани. Форлонг, утративши коня, бився з варварами один проти багатьох і був зарубаний сокирою. Дейлін з Мортонду і брат його були затоптані на смерть, піднімаючи в атаку лучників, що цілили в очі олі-фантам. Не повернеться до Піннат-Геліну гордовитий Ер-луїн, не побачить рідної оселі в Гримсладі Гримбольд, і майстер-слідопит Хальвард не ступить на знайомі стежки в лісах півночі. Чимало полягло воїнів, уславлених і безіменних, начальників і рядових, і непросто згадати всі подробиці великої битви. Багато років по тому роханські співці розповідали про ці події на свій лад:

Грізно ріжки на висотах гриміли,

Зброя дзвеніла в Південному краю.

Коні летіли, мов вітер ранковий,

Полум’ям смертним війна розжеврілась.

Впав Теоден, син Тенгіла відважний,

Батько загонів, що зброєю славні.

В злотні хороми, в долини зелені

Він не повернеться більше ніколи.

Хардинг і Гутлаф, Дунхаррн і Дервін,

Херфар і Хербранд, і Гримбольд славетний…

Фастред, і Горн - всі, що билися разом,

Разом лягли у далекому краї.

В гондорських землях навіки спочили,

З друзями поряд, з ким в битві стояли;

Ерлуїн гордий приморським узгір’ям,

Форлонг квітучому долу Арнаху