Це було над мої сили. Я натиснув на кнопку телефону і викликав Полоскова.
— Гено, — почав я, — ти не спиш?
— Ні, — відповів капітан. — Працюю. А що в тебе з голосом?
— З голосом? Нічого.
— Він тремтить, мов заячий хвіст. Що-небудь сталося?
— Скажи, Гено, люк у корабель задраєно?
— Звісно, задраєно. Адже ніхто не виходив.
— А Зелений спить?
— Спить. І Аліса спить. Я щойно перевіряв. Аліса писала листа, писала й заснула на половині. А що трапилось?
— Скажи, в яких випадках людям привиджуються зелені чоловічки?
— Маленькі? — спитав діловито Полосков. — На плечі сидять? Із хвостиками? Десь я про це читав. У старовинній книжці.
— Ні, — відповів я, — досить чималі, без хвостів, їдять ананаси. Ось… Ось він! Четвертий!
І справді ще один крадій виник у холодильнику, підморгнув мені і зник.
— Іду! — мовив Полосков стурбовано. — Нічого не роби. Тримай себе в руках.
На той час, коли Полосков прибіг у трюм, на полицях лишалося менше половини ананасів, і відразу два зелених чоловічки підсаджували один одного, щоб залізти на верхню полицю холодильника.
— Ні, — застеріг Полосков, — ти їх не лякай. Це, напевно, не галюцинація.
— Яка там ще галюцинація! — образився чоловік. — Можете помацати.
— Нема коли, — перебив його другий.
— Привіт Алісі, — сказав перший.
І вони зникли, щоб дати місце ще одному.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчинка з Землі» автора Булічов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОДОРОЖ АЛІСИ Фантастична повість“ на сторінці 65. Приємного читання.