Розділ «ПОДОРОЖ АЛІСИ Фантастична повість»

Взагалі-то він усе Алісі прощає, але зараз він дуже розсердився.

— Ходімо витягати “зайців”, — додав він. — Якщо впораємося за півгодини, залишаєшся на кораблі. Ні — летимо без тебе.

Останнього “зайця” ми витягли з трюму через двадцять три хвилини. Ще через шість хвилин вони усі вже стояли, страшенно засмучені й пригнічені, біля корабля, і до них від будівлі космодрому бігли мами, тата і бабусі.

Усього “зайців” на “Пегасі” виявилося сорок три чоловіки. Я досі не розумію, як Алісі вдалося їх розмістити на борту, а нам — жодного з них не помітити.

— Щасливо, Алісо! — крикнув знизу Альоша Наумов, коли ми нарешті піднялися до люка. — Повболівай за нас! І повертайся скоріше!

— Фізкультпривіт!.. — відповіла йому Аліса. — Негарно вийшло, тату, — сказала вона мені, коли ми вже піднялися над Землею і взяли курс до Місяця.

— Негарно, — згодився я. — Мені за тебе соромно.

— Я не про те, — мовила Аліса. — Адже третій “Б” полетів у повному складі ще вночі у мішках із-під картоплі на вантажній баржі. Вони-то будуть на стадіоні, а наші другі класи — ні. Я не виправдала довіри товаришів.

— А куди картоплю з мішків діли? — здивовано спитав Полосков.

— Не знаю, — відповіла Аліса. Подумала і додала: — Якими очима я дивитимусь на стадіоні на третій “Б”? Просто жах!

Розділ 3

ТИ ЧУВ ПРО ТРЬОХ КАПІТАНІВ?

Коли “Пегас” опустився на місячному космодромі, я спитав у своїх супутників:

— Які в кого плани? Вилітаємо завтра о шостій нуль-нуль.

Капітан Полосков сказав, що він залишається на кораблі готува ти його до відльоту.

Механік Зелений попросив дозволу сходити на футбол. Адіса теж сказала, що піде на футбол, хоч і без будь-якого задоволення.

— Чому? — спитав я.

— Хіба ти забув? На стадіоні буде весь третій “Б”, а з других класів тільки я одна. Ти в усьому винен.

— Я?

— А хто ж висадив із “Пегаса” моїх хлопців?