Розділ без назви (1)

 Орлюк. Грибовський?

 Грибовський. Найн, іх бін кайн Грибовський. їх бін Леон Жерар фон Ельзас-Лотарінгія.

 Вірський. Дозвольте, де ж я його бачив?

  Орлюк. (до Грибовського). Може, вам страшно говорити рідною мовою? Страшно вимовити слова: тато, мамо, брат, сестра, люди, вбив, занапастив, знедолив, віддав у неволю?

 Грибовський. Їх ферштеє ніхт.

 Вірський. Дозвольте, дозвольте, покличте сюди розстріляних!

 Орлюк. Введіть розстріляних. Відчинилися двері. П'ятеро розстріляних підійшло до столу — Антоніна, Демид Сорока, Олена Ступако-ва. Подорожній і Гліб Бовкун. Грибовський глянув на них і затремтів. Затрусились Курбацький і Шредер.

 Орлюк. Олена Ступакова!

 Ступакова. Я.

 Орлюк. Років?

 Ступакова. Двадцять чотири. Однолітки.

 Орлюк. Удова?

 Ступакова. Вбили ж Андрія. Партизан був. І діток двоє вбили, і батька Андрієвого й мого. Удова й сирота. Кругом сирота.

 Орлюк. Ви були розстріляні?

 Ступакова. Була. Я? Була.

 Орлюк. Чому ви весь час посміхаєтесь?

 Ступакова. Не зважайте. Вона поза моєю волею, ця посмішка. І голос, кажуть, змінився відтоді.

 Орлюк. Вам не смішно зараз, громадянко Ступакова?

 Ступакова (сміється). Ні.

 Орлюк. Вам хочеться плакати?