СКІФСЬКА ОДІССЕЯ

супроти грецьких витончених муз.

Але було це твердження наївне,

бо всяк народ на ділі доведе —

хоч там нема того, що є деінде,

зате є те, чого нема ніде.

Тож язика він мав би прикусити, —

де взяв би мармур степовий Пракситель?

А щодо власне женської натури,

то в тих степах були і завжди єсть

такі стрункі моделі для скульптури,

що Фідій би вважав собі за честь.

О музи геліконів степових!

О жриці вогнищ, вже давно погаслих!

Вода джерел, од спеки неживих,

була не вельми щедра для Пегасів.

Я чую ваші дивні голоси.

Зап’ястя рук не звиклі до мережок.

Чаклунський чак космічної коси

і золоті півмісяці сережок.

О музи, музи, музи кам’яні!