Розділ «НОВІ ПРИГОДИ ЕЛЕКТРОНИКА»

— Спасибі, — подякувала вона й, вийнявши з кишені дзеркальце, заглянула в нього, поправила зачіску

Елека розсмішив цей жест: ну й дівча, навіть на дистанції не забуває про зовнішність!

Він усміхнувся.

А Елечкині очі, як і раніше, були серйозні.

Спортсмени бігли до міста, й по радіозв’язку летіла команда: “Увага! Елеки повертаються!..”

Вони застали всю компанію на шкільному спортмайданчику.

Рессі підстеріг бігунів на вулиці й привів до місця збору. Елечка відразу впізнала знаменитих восьмикласників, які допомогли Електроникові розв’язати його надзадачу: стати тим, ким він тепер був.

Елечкині очі вмить закарбували збудженого кирпатого Сироїжкіна, очкастого Професора, незграбного Гусєва з м’ячем, незворушного Віктора Смирнова, струнку Майю. На Майю спортсменка глянула двічі. Майка це зразу помітила, делікатно пирхнула. Вона не знала, що чуткий слух незнайомки вловив її “пирх”.

— Знайомтеся, — сказав Елек приятелям. — Це Електроничка.

На неї кидали здивовані погляди — та й годі. Ніхто не простягнув руку.

— Ми давно чекаємо тебе, Еле! — нетерпляче заявив Сергій. — Де ти був?

Елечці видався його тон погрозливим, і вона мимовільно ступила вперед, загородила собою товариша

— Це мій друг, — повідомив Елек. — Звати її Еля. У неї дуже важлива мета.

— Привіт! — кивнув Сергій і взяв під лікоть Електроника. — Ти повинен мені допомогти.

Усі інші повторили:

— Привіт…

— Привіт, Елко! — вигукнув голосніше за всіх Макар Гусєв. — Ти з якої школи?

— Я?.. Я не із школи, — відповіла спокійно Електроничка. — Я — нова модель…

Хтось за спиною Елі реготнув. А Професор демонстративно смикнув плечем:

— Навколо самі моделі. І всі — Елеки.