Розділ «ПІСНЯ СЬОМА»

В фігах солодких смоковниці й пишно-зелені оливи.

Та без плодів ніколи гілля тих дерев не лишалось –

Влітку то будь чи взимі – цілорічно. Віє там завжди

Теплий Зефір, і одні лиш зав'яжуться – другі вже спіють.

і» Яблуко стигне за яблуком там, за грушею – груша,

Гроно там зріє за фоном, за смоквою – смоква солодка.

Далі – в розкішних плодах виноградник розкинувся рясно, –

Тут ось, під вільним осонням, на зрівняній гладко площадці

Грона сушились на сонці, а там виноград ще збирали;

125] Тут же й давили його; цвітіння скінчивши, отут він

Щойно лише наливався, а там починав червоніти.

За виноградника рядом останнім оброблені грядки,

Повні городини всякої, очі весь рік веселили.

Два джерела там було – одне ручаєм кучерявим

130] Сад орошало, а з другого струмінь двором до порога

Дому високого біг, – городяни там воду черпали.

Щедро був так од богів обдарований дім Алкіноя.

З подиву світлий спинивсь Одіссей, у нещастях незламний.

Надивувавшись доволі на все в глибині свого серця,

135] Швидко ступив на поріг і ввійшов він всередину дому.