Тіні забутих предків

Тугий скруцак з рушника, мокрий і замашний, гатив з лускотом в спини направо й наліво. Від нього тікали, серед реготу й крику, перекидаючи стрічних, збиваючи пил і псуючи повітря. Поміст днигтів у хаті під вагою молодих ніг, і скакало на лаві тіло, трясучи жовтим обличчям, на якому усе ще грала загадкова усмішка смерті.

На грудях тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз.

Під вікнами сумно ридали трембіти.

Кичері - безлісній горі. Гачі - штани. Царинка - обгородженний сінокіс близько од села. Гаджуги - смереки, рід наших ялинок. Острива - суха смерека з галузками, на якій сушиться сіно. Маржинка - худоба. Недеях - диких верхах гір. Гогози і Афини - лісові ягоди. Ватра - вогнище. Трембіта - довга на сажень сурма з деревини і кори. Суточки - обгороджена гірська стежка. Челядь - жінота. Плови - негода, дощі Плай - гірська стежка. Ворониння - огорожа з дерев'яних лат. Обороги - повітка на сіно. Стая - дерев'яний намет, в якому живуть вівчарі та роблять сир

(будз, бриндзю). Путини - дерев'яна посудина. Бовгар - коров'ячий пастух. Струнка - намет для доїння овець Козар - козячий пастух. Подри - полиці під дахом. Жентиця - сироватка. Негора - туман. Буришка - картопля. Габа - хвиля. Гоц - водопад. Кашіца - дерев'яна обшивка берегів. Бутинами побиті - на роботах у лісі.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!