TextBook — I все ж, я гадаю, тобі не так легко буде вирватись.
— Пусте, любий. Якщо не буде іншої ради, просто поїду, та й годі. Але до цього не дійде.
— Куди ж ми поїдемо?
— Мені байдуже. Аби тільки там не було знайомих.
— Тобі справді байдуже, куди їхати?
— Так. Куди завгодно.
Її щось видимо гнітило й зв'язувало.
— Що з тобою, Кетрін?
— Нічого. Зі мною нічого.
— Неправда.
— Правда, нічого.
— Я ж бачу. Скажи, люба. Мені ти можеш сказати.
— Ні-ні, нічого.
— Скажи.
— Не хочу. Боюся тебе засмутити чи стривожити.
— Та ні, не бійся.
— Ти певен, що ні? Мене воно не тривожить, я боюся за тебе.
— Коли тебе не тривожить, то не стривожить і мене.
— Я не хочу цього казати.
— Скажи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прощавай, зброє» автора Ернест Гемінгвей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга“ на сторінці 40. Приємного читання.