TextBook — Серце палає — на добро. Серце холодне — зупиніться! — Почувся тихий голос Чорної Грамоти.
— Славно! Славно! — заревли козаки. — Ой гарно сказала, Чорна Грамото! Горять, горять наші серця! Пливемо, браття, пливемо! Хай начуваються бусурмани!
— А чи довго нам тримати шаблю в руці? — сумно запитав хтось у мене за спиною, коли змовкли крики.
— Доки є ворог, — сказала Грамота.
— Невже довіку?
— Всьому є кінець.
— Коли ж? Коли?
— Відповідь у ваших серцях. Доки в могили ховаєте славу свою, козаки, доти нерозривне вороже кільце…
Гомін, гомін мужніх голосів. І тануть обриси порогів. І я знову в своїй київській квартирі.
Що поєднало далекі епохи? Звідки примхливе видіння — таке фантастичне, неймовірне?
Чорна Грамота? Сувій дивної речовини, що дає відповіді на запитання? Чому він мені знайомий? Звідки? Десь я читав про таку річ, тільки вона інакше називалася.
Здається, ще й досі відчуваю ніжний доторк сувою, тремтіння теплої чутливої речовини. Щось давно забуте, глибинне…
Стій, згадав. Дещо згадав…
Олександр Великий ходив через палючі піски до храму Амона. Там він розмовляв з жерцями, прийняв посвяту. Йому дали Чорний Папірус. Цар носив його на шиї. Легенда розповідає, що той Папірус тримав у собі сокровенне знання таємниці світу. Великий полководець радився з Чорним Папірусом, нерозлучно мав його при собі. Таємничий сувій було поховано разом з останками царя…
Невже це він? Невже Чорна Грамота? Чи моя підсвідома вигадка, фантазування?
Якщо правда, то як сувій потрапив до козаків? Ой леле! Я вже приймаю сон за реальність.
А чому б і ні? Адже я не думав про таке? І моє видіння не просто сон, а розкриття генетичної інформації. Якісь мої попередники мали справу з Чорною Грамотою, а я…
Гм… Не вельми міцний ланцюжок, але все-таки… Що може означати той сувій? Звідки він? Схоже на універсальну кібер-машину, яка входить у контакт із психікою людини і дає узагальнені відповіді, точніше — символи відповіді, які треба розв’язувати відповідно до темпераменту й ерудиції.
Проте хто б міг створити такий чудовий пристрій? Наші предки? Нізащо. Тоді пришельці? На чужопланетних космонавтів тепер мода, їм приписують усе незрозуміле, незбагненне…
Є одна ідея… Спробую перевірити…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зоряний Корсар» автора Бердник Олесь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША Хронос“ на сторінці 7. Приємного читання.