Розділ «ЧАСТИНА ТРЕТЯ Меч пітьми»

— Досить загадок. Що ти з нею зробив?

— Викрав. Довелося використати батька. Психологічний етюд. Його ліквідував. її — в минуле.

— Що? — Жахнувся Аріман. — Ти збожеволів?

— Навпаки, — заперечив Ягу. — Не стерегти ж мені її! Вона надто активна й непримиренна. Навіть у людській подобі. У цьому циклі часу вона вийде з-під контролю. Я її перевів у дев’ятнадцяте сторіччя.

— Де?

— Тут же. В Києві. Монастир. До речі, там і Юліана. Вона черниця.

— Знову абсурд, — з досадою сказав Аріман. — Звести Космократорів, та ще таких. Нароблять нам лиха.

— Ти забув, що це не Ара, — насмішкувато відповів Ягу. — Вони про себе нічого не знають. Довкола ченці, забобони, містичні юрби, молитви. Громовиця стане фанатично віруючою. Навіть у цій фазі часу вона потрапила до рук сектантів. Дві пташки в клітці. Подумаємо, як діяти далі.

— Інші жінки?

— Не знайшов.

— Жаль… Горикорінь?

— Є!

— Прекрасно! — зрадів Аріман. — Це — найголовніше. Де він?

— Очолює новий інститут. Інститут проблем Буття.

— Чим займаються?

— Головна проблема — багатомірність.

— Он як! — Важка дума залягла на чолі Арімана, він насупився. — Вже до цього дійшло. Зерно дає парості. Прокляте сім’я Корсара.

— Горикорінь збирається на Місяць.

— Навіщо?

— Важливий експеримент. Готується будівництво філіалу. На Місяці.