Вийшовши з басейну, дівчина знову одяглася. Зупинилась біля дзеркала. Зазирнула в свої очі. У глибині зіниць причаївся острах, непевність, між брів пролягла болісна зморшка. Хто допоможе їй знову віднайти спокій і певність? Хто вкаже праведну стежину серед мороку?
— Я, — почувся позаду тихий голос.
Вона скрикнула, обернулася. Біля входу до її кімнати стояв Корсар. Його постать мерехтіла блакитно-зеленими іскрами, і здавалося, що він зітканий з холодного вогню. Прозорі очі Корсара дивилися на дівчину сумно й очікувально. Вона задихнулася від хвилювання й тривоги.
— Ти почув мою думку?
— Так.
— Ти знаєш все? — 3 острахом запитала Гледіс.
— Знаю.
— Ти вб’єш мене?
— Ні.
— Чому?
— Я чекаю твого рішення.
— Рішення?! — скрикнула дівчина, стримуючи ридання, яке рвалося з грудей. — Якого рішення?
— Смерті чи життя.
— Ти глузуєш! — гірко мовила Гледіс, не витримуючи погляду його ясних очей. — Ти володієш гіпнотичною силою і можеш…
— Можу, — продовжив її фразу Корсар. — Можу зупинити злочинну акцію. Проте не хочу.
— Чому? — 3 надією запитала вона.
— Я хочу зважити свою долю на терезах твого серця.
— Це красива фраза!
— Ні! Необхідність! Я самотній. Мій світ, мої прагнення — абстракція, якщо вони не освячені любов’ю.
— Поруч тебе прекрасні соратники — чоловіки й жінки. Хіба вони не схвалюють твоїх прагнень серцем?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зоряний Корсар» автора Бердник Олесь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА Астероїд Свободи“ на сторінці 17. Приємного читання.