Маленький принц
— Знаєш... моя рожа... я за неї відповідаю! А вона така квола! I така довірлива.
Єдине, чим вона може захищатися, це чотирма жалюгідними колючками...
Я теж сів, бо мені підломились ноги. Він мовив:
— Ну от. Це все...
Завагався ще з хвилину і встав. I ступив лише крок. Я не міг ворухнутися.
Неначе жовта блискавка майнула біля його ніг. Якусь мить він стояв непорушно. Не закричав. Потім упав — повільно, як падає дерево.
Повільно й нечутно, бо пісок приглушує звуки.
Наступний розділ:
XXVII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маленький принц» автора де Сент-Экзюпери Антуан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXVI“ на сторінці 5. Приємного читання.