I знову, бозна й чому, мене оповила якась дивна зажура. Все-таки я спитав:
— Отже, не випадково тиждень тому, того ранку, коли ми познайомилися, ти блукав тут самотою, за тридев'ять земель від людського житла? Ти повертався туди, де тоді упав?
Маленький принц зашарівся ще дужче. А я додав нерішуче:
— Може, тому, що минає рік?..
I знову він почервонів. Він ніколи не відповідав на питання, але ж коли червонієш, то це означає «так», еге ж?
— О! — мовив я.— Я боюсь...
Але він перейняв мене:
— Пора тобі братися до роботи. Вертайся до своєї машини. Я чекатиму на тебе тут.
Приходь завтра ввечері...
Мені не стало спокійніше, одначе. Я згадав лиса. Коли ти даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.
XXVI
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маленький принц» автора де Сент-Экзюпери Антуан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXV“ на сторінці 3. Приємного читання.