Тоді Фріцек подумав, що має добрих помічників і на небі, і в пеклі, і почав працювати хоробріше. Врився він мотикою глибше і зачепив змія за вухо. Змій вивалився з землі. Дерево впало, а змій то жаром пашить, то морозом віє.
— Я б'ю краще, ніж мотикою! — заревів змій сімома ротами на Фріцека.
З переляку Фріцек удався до хитрощів.
— Те, що тобі сказала на вухо мотика, передав їчинський князь! — вигукнув він.
— А того, що я йому відповім, я вже мотиці не довірю! — заревів змій і так струсив із себе землю, що курява полетіла аж до Пардубіц. Тоді змахнув своїми крильми з перетинками й полетів до Їчина.
Тут Румцайс, котрий разом із Ціпісеком стояв тихенько за горбом, промовив:
— Це може Їчину дорого обійтися.
Посадив він Ціпісека собі на плече й погладив долонею чоботи. І понесли його чоботи до Їчина.
Там було погано.
— А буде ще гірше! — кричав змій уже в шостий раз у замкові вікна.
Князь і княгиня стояли непорушно, мов із каменю.
— За те, що ви мені переказали через Фріцека і через мотику, — заревів змій усьоме, — я напущу на замок такий жар і вогонь, що каміння розтопиться і стане склом!
Та в цей час Румцайс і Ціпісек уже добігли до ринкового майдану. Румцайс хлюпнув водою з басейну на зморені чоботи, щоб трохи їх освіжити, і сказав Ціпісеку:
— Якщо змій пустить вогонь на замок, це буде біда для міста. Адже полум'я перекинеться на будинки.
І Румцайс підняв Ціпісека над головою. Ціпісек помахав капелюхом Манці, що стояла при брамі. А та — хустиною водянику Волшовечеку.
Змій усіма сімома пащами подув на замок. І повіяло з них таким жаром, що князь і княгиня закричали по-французьки:
— Кель малер![33]
І притьмом втекли вниз, у підвали.
Вже зайнялися бантини на даху замку. На всьому Їчині можна було поставити хрест...
У цей час і ринув за наказом Волшовечека дощ. І такий зливний, ніби сім річок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пригоди Румцайса» автора Чтвртек Вацлав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Про Румцайса та розбійницького сина Ціпісека“ на сторінці 77. Приємного читання.