TextBook — Стій і далі ані кроку! — закричав капрал.— Будемо стрілять насправжки, не допустимо промашки!
— Та добре вже, стоятиму тихо, щоб через мене князівське військо не осоромилось,— відповів Румцайс. Став він біля куща шипшини, розставив широко ноги і потягся за пістолетом. Солдати навели на нього гармати, і він теж націлився на них.— Будемо рахувати до трьох.
На слові «три» натиснув Румцайс курок, а гармаші смикнули за шнури гармат. Але шнури були задовгі, і Румцайсів пістоль вистрілив раніше. Постріл був неголосний, пістоль пшикнув — та й усе. Князівські солдати чекали кулі в серце, та з пістоля вилетіли один за одним шість зябликів. А сьома пташка ту ж мить покликала їх до себе на узлісся.
Зяблики посідали на гілках і заспівали. Голосочки у них були ніби із срібла відлиті. Вони так гарно співали, що зразу привабили польову русалочку Андулку і шість її двоюрідних сестер — лісових мавок.
Солдати покидали свої гармати, побігли до вродливих дівчат і запросили їх танцювати.
Про той бал гармашів і лісових русалок розповідають у Їчині до сьогоднішнього дня.
3. Як Румцайс замкнув князя у башті
На буковій гілці сиділи дві сороки, а під деревом Румцайс варив розбійницьку юшку.
Старша сорока і каже:
— Чи це не той?
А молодша:
— Та, мабуть, він.
— Авжеж, це я,— кивнув Румцайс і підкинув у вогонь полінце.— А що там таке?
Сороки повели його на узлісся. На старому дереві Румцайс побачив папір, списаний великими літерами:
«РУМЦАЙСЕ, ЯКЩО ТИ НЕ ПРИЙДЕШ У ЗАМОК, ЩОБ ЗАГРАТИ НА СОПІЛКУ В ЗАМКОВІЙ БАШТІ, — ТИ БОЯГУЗ!»
А внизу стояв підпис самого князя.
Румцайс засміявся в бороду, аж загули там лісові бджоли:
— Пан князь хоче мені щось устругнути за тих гармашів, яких я пустив танцювати з мавками!
— Нікуди не ходи! — крикнула йому старша сорока.
А молода додала:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пригоди Румцайса» автора Чтвртек Вацлав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Розбійник Румцайс“ на сторінці 7. Приємного читання.