Плакати! Плакати! Плакати!
Місяць, два, три, шість, двадцять… ще, ще, ще…
Гу-у! Гу-у!
Бах! Бах!
Мчались місяці…
Минуло… я не знаю, скільки минуло: може, це було вчора, може, позавчора, а може, промайнуло двісті літ?
Коли це було?… А може, це васильковий сон?
– Не знаю!
І от – літо, степове літо. Це степи біля Дніпра – недалеко Дніпро.
…Тепер ночі в літніх степах.
Це так чудово, так каламутно!
Знаєте? Сидиш у степу й думаєш про тирсу. Це так чудово: думати про тирсу, коли вона таємно шелестить, коли шелест зайчиком: плиг! плиг!
Це так чудово!
Ах, який мене жаль бере, що мої попередники змалювали вже степ уночі. А то б я його так замалював – їй-право!
…Я приїхав.
На третій день одержую записку:
«Товаріщ, ви, кажется, прієхалі єщо в пятніцу. Предлагаю нємєдлєнно зарегістріроваться в ячєйкє».
Кажу:
– Секретар, мабуть, жоха, із старих партійців.
Товариш усміхнувся:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кіт у чоботях » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „II“ на сторінці 6. Приємного читання.