Тим зуби, мов шпички; а нам, на глум, на сміх,
Рот шпилькою неначе простромила!..
Ой правду дядина небога говорила,
Що тільки на світі великим рибам жить!
А нам, малим, в кулак трубить!»
Так Пліточка в воді на долю нарікає,
А на гачку черв’як все хвостиком киває!..
Черв’як кива – аж ось! Зі дна
Гульк Щука!.. бовть!.. вона
За удку хіп!
А удка – сіп!…
З води шубовсть в окріп!..
«Ой лишенько! Оце ж як дядина збрехала!..» —
Із ляку Пліточка сказала.
І більш не скаржилась на долю пліточок,
За ласенький на удочці шматок:
Що Бог послав, – чи то багато, чи то трошки, —
В кушир залізши, їла мовчки!
2 ноября 1827 г.
Батько та син
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Байки » автора Гулак-Артемовський Петро на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рибка“ на сторінці 2. Приємного читання.