Великі проводи
Його ворог опинився
За Дніпром широким.
Позирає на сей берег,
Потирає руки:
«Завдам, завдам козакові
Страшенної муки!»
Ой не радуйсь, пишний князю,
Що закинув удку:
Ходить Голка та голубить
Високую думку:
«Кличеш мене, моя зоре,
На тайну розмову, —
Не почую я довіку
Коханого слова!
Ой оглухну, занімію,
Згніту свою душу,
Серце льодом заморожу,
Мовчки вмерти мушу.
Дорога ти мені й рідна,
Серденько дівчино,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великі проводи » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „8. Пісня сьома “ на сторінці 13. Приємного читання.