Великі проводи
Западає низько
Червонеє сонце
У пили та в тумани.
«Ой стійте, не риньте
У шляхетський замок,
Брати мої гадячане!
Ой злетів пугач
На високу браму,
Та, як пугу, та пугу!
Ой чує, чує
Козацькеє серце
Якусь великую тугу.
Ой не дурно, браття,
Виїхала шляхта
На останній грець з козаками:
Мабуть, начинила
Склепи будинкові
І підкопи порохами».
Не слухають хлопці
І батьки старії,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великі проводи » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. Пісня четверта“ на сторінці 6. Приємного читання.