Великі проводи
Засіяли очі:
«Я більшої, ясний князю,
Милості не хочу.
Аби мені панам своїм
Добре догодити
І від них ласкаве слово
Собі заслужити».
VІ
Чого ж се ти, Голко,
Чого ж се ти, друже,
Одійшов од князя
Та й зажуривсь дуже?
Чи ти зажурився,
Чи ти загадався, —
Хто ж би то по тобі
Дорозумовався?
Глибокий колодязь, —
Тільки дно блищиться:
Твоя думка глибше
У серці таїться.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великі проводи » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Пісня перва“ на сторінці 9. Приємного читання.